Ужгородський ліцей №7 Ужгородської міської ради Закарпатської області

Консультації психолога

Шановні батьки, у зв'язку з карантином, консультації психолога надаються в онлайн-режимі за допомогою Скайп та месенджер Фейсбук. Телефонуйте за номером 0663659496. З повагою Цигика Олександра Євгеніївна.

Тиха трагедія з нашими дітьми, про яку ніхто не говорить

Вікторія Прудей (Victoria Prooday) володіє ступенем магістра з трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто. У неї великий досвід роботи з дітьми та батьками.

Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть якщо ви не згодні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю!

Саме зараз в наших будинках розгортається мовчазна трагедія, яка зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей!

Наші діти перебувають в жахливому емоційному стані!

Більш того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає:

●кожна п’ята дитина має розлади психіки;

●поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;

●поширеність підліткової депресії зросла на 37%;

●частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.

Що ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі?

Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!

Ні, вони не народжуються такими!

Ні, це не вина школи і системи!

Так, як би боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме МИ, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!

Що не так:

Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:

●Емоційно доступні батьки.

●Чітко окреслені межі і настанови.

●Обов’язки.

●Збалансоване харчування і достатній сон.

●Рух і свіже повітря.

●Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.

Замість цього діти мають:

●Абстрактних батьків.

●Батьків, які дозволяють дітям все.

●Відчуття, що їм всі винні.

●Незбалансоване харчування і недостатній сон.

●Сидячий домашній спосіб життя.

●Нескінченну стимуляцію, технологічні забави, миттєве задоволення.

Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно, ні!

Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного щастя.

Як це виправити?

Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно! Я знаю це, тому що сотні моїх клієнтів бачили позитивні зміни в емоційному стані їх дітей протягом тижня (а в деяких випадках навіть днів) після реалізації цих рекомендацій:

Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не його друзі.

Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами.

●Давайте здорову їжу і обмежуйте снеки.

●Проводьте час в день на природі.

●Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки.

●Грайте в настільні ігри.

●Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл іт. д.).

●Укладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.

Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди:

●Не складайте і не носіть за дитиною ранець, не приносьте їй в школу забуту їжу/домашню роботу, не очищайте банан для 5-річної дитини. Навчайте їх самостійно робити все це.

Навчіть бути терплячими й дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви:

●Не оточуйте дитину постійними розвагами.

●Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги.

●Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині. Нехай мізки дитини вчаться самостійно розганяти «нудьгу».

Будьте емоційно доступні, вчіть дітей соціальним навичкам:

●Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.

●Навчіть дитину справлятися зі злістю і роздратуванням.

●Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводити себе за столом і в розмові.

●Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте й повзайте з нею разом!

Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках! Ще не пізно, але часу залишається все менше…

За матеріалами yourot.com

Поради дитячого психолога Світлани Ройз

Анкета для батьків

Поради батькам щодо виховання дітей

Демонструйте, що вам небайдуже

• Частіше обіймайте і цілуйте своїх дітей; діти мають потребу у відповідному фізичному комфорті й контакті з чоловіками.

• Говоріть їм, як багато вони для вас значать.

• Хваліть їх за виявленні зусилля, особливо, коли їм щось не вдається; навчайте їх як важливо робити все, що до снаги людини.

Давайте вказівки щодо поведінки

• визначте для своїх дітей правила й переконайтеся, що вони їм зрозумілі; не говоріть: «Може бути», якщо ви маєте на увазі «ні».

• Поясніть свої правила; дітям потрібно розуміти, чому вони мають виконувати їх.

• Будьте послідовні у своїх правилах; діти плутаються, коли їм здається, що ви без будь-яких причин змінюєте свою думку.

• Використовуйте дієву дисципліну, щоб допомогти дітям виробити самоконтроль; визначайте межі допустимої поведінки та спонукайте дітей вірити в себе.

Виявляйте турботу під час спілкування

• Коли ваші діти розмовляють із вами, дивіться на них.

• Заслужіть довіру дітей, вислуховуючи їх, коли вони приходять до вас зі своєю проблемою. Діти сприймають ваші поради, але навряд чи будуть вислуховувати ваші лекції.

• Будьте чесні зі своїми дітьми; визнавайте власні помилки, вчіть дітей тому, наскільки важливо вміти брати на себе відповідальність і виправляти помилки.

Станьте вихователем своїх дітей

• Нехай діти звертаються до вас із будь-якими запитаннями; інакше вони можуть одержати недоречні відповіді від сторонніх. Пам’ятайте, що ви – приклад для своїх дітлахів. Вони дивляться на вас, щоб навчитися, як діє відповідальна та зріла доросла людина.

• Виконуйте разом з дітьми хатню роботу, нехай вони відчувають задоволення від розуміння того, що вони допомагають вам, і навчайте їх, що чоловіки теж мають свої домашні обов’язки.

• Заохочуйте дітей мислити самостійно. Спрямовуйте їх і допомагайте приймати рішення.

Спробуйте відповісти самі собі на наступні питання та дізнатись наскільки добре ви знаєте свою дитину. Можливо, вам потрібно буде трохи часу перед тим як дати чітку відповідь на них, не спішіть, намагайтеся краще пізнати свою дитину.

І пам’ятайте – Ви важливі! Ваша любов і зацікавленість мають величезне значення.

1.Яка моя дитина?

2.Які слова найкраще характеризують мою дитину?

3.Які свої речі дитина цінує найбільше?

4.Хто найближчі друзі/кращі партнери моєї дитини в іграх?

5.Що викликає в моєї дитини найбільшу пригніченість, найбільший страх?

6.Яким чином моя дитина виявляє свою радість? Гнів? Любов? Розчарування?

7.Чим мені найбільше подобається займатися зі своєю дитиною?

8.Яка улюблена страва моєї дитини?

9.Яка страва для моєї дитини – неприємна?

10.Чим би хотіла займатися моя дитина, коли виросте?

11.якби ваша дитина могла цілий день разом із вами займатися тим, що їй подобається, то яким би був цей день?

12.Які улюблені заняття моєї дитини?

13.Що по-справжньому засмучує мою дитину?

14.Яка улюблена книга моєї дитини?

15.Які в моєї дитини улюблені тварини, кольори, вид спорту, відео та іграшка? Чому саме вони?

16.Яку найбільш важливу річ вам необхідно обговорити зі своєю дитиною в найближчі шість місяців?

17.Які риси характеру свого татуся/мамусі дитина вважає найпривабливішими?

Корисні поради про те, як Ви можете допомогти Вашим дітям, коли вони роблять перші кроки на шляху до майбутньої кар’єри.

Тест "Які ви батьки"

«ЖИТТЯ ДИТИНИ – НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ»

Численні наукові джерела і спеціальні експериментальні дослідження свідчать про негативний вплив на психічне здоров'я дитини стресогенних чинників, які постійно діють на дитячу психіку і є головною причиною досить високого відсотка невротичних проявів у поведінці. Невротичні прояви у поведінці з'являються у дітей, які страждають від дефіциту спілкування з дорослими або від їх ворожого ставлення, а також у дітей, які ростуть в умовах сімейних негараздів. Інформаційні перевантаження з повідомленням на телебаченні про крадіжки, розбій,і т.д. також негативно впливають на психічне здоров'я дітей.

Психічне здоров'я дитини характеризуються її здатністю успішно регулювати свою поведінку і діяльність відповідно до загальноприйнятих норм і правил, активно розвиватись як особистість.

Психічне здоров'я дитини - стан душевного благополуччя, емоційного комфорту, впевненість у своєму майбутньому, пов'язана з відчуттям захищеності свого «Я».

Психічно здорова дитина характеризується гармонійністю розвитку, врівноваженістю, адаптивністю, а також духовністю, орієнтацією на саморозвиток і самоактуалізацією. Гармонійний особистісний розвиток і фізичне здоров'я сприяють успішній адаптації дитини у соціумі.

Емоційна потреба у любові та захищеності посідає перше місце серед душевних потреб дітей. Недостатнє задоволення цієї потреби зумовлює виникнення у дітей короткочасних і тривалих негативних психічних станів. Майже кожна ситуація, у якій зневажається, а той принижується почуття власної гідності дитини, сприймається нею як критична. Потреба дітей у повазі є дуже важливою. Задоволення цієї потреби веде до підвищення рівня психічного здоров'я дитини, і навпаки.

Батьки, у яких відсутня потреба знати душевний стан своєї дитини, щодня залишають дитину на одинці з образами. Поступово, у міру накопичення досвіду негативних переживань у дитини знижується рівень її психічного здоров'я: втрачається здатність радіти, дивуватися, захоплюватися, довіряти, а натомість з'являється тривога, безпричинні страхи, порушення сну, занепокоєння. Дитина позбавляється емоційного комфорту і почуття захищеності власного «Я».

Дитині потрібно:

v щоб її любили, розуміли, поважали, визнавали;

v щоб вона була комусь потрібною і близькою;

v щоб вона була успішною у своїх справах;

v щоб вона могла реалізуватися, розвивати свої здібності і поважати себе.

Відомо, що незадоволен­ня значущих для дитини потреб породжує страждання, а часті страждання призводять до «руй­нівних» емоцій»: гніву, злості, агресії. Вони руйнують і саму дитину (її психіку, здоров'я у ці­лому), і її взаємини з оточенням.

Здоров'я - це безцінний дар природи,

воно дається, на жаль, не навіки,

його треба берегти.

Але здоров'я людини багато в чому

залежить від неї самої.

І.П.Павлов.

Роль батька у вихованні доньки

І мама і тато важливі для дитини